Доброго ранку, друзі! В Києві установилася така прекрасна погода, шо в діда вчора мелькнула малодушна мисль попросить у небайдужих громадян два дня виходних, з тим, щоб вийти в черговий ефір аж у понеділок. Но розуміючи, що з самого утра многі з вас начнуть шукати коментарії діда касательно ночних договорьонностєй в Мінську, дід рішив остаться на бойовом посту сільського обозреватєля міжнародних новин. Но сьогодні дід огранічиться лише коментарієм касатєльно Мінська, і сразу після цього поїде на природу предаваться радостям фізичної культури, спорту і здорового способу життя. До чого настоятєльно закликає і всіх інших небайдужих громадян. Бо врем'я в нас воєнне, і всі гражданє, включая людей преклонного возраста, мають бути особливо здоровими, сильними й бадьорими.
Ітак, шо случилося в Мінську і в чому тайний смисл подписаного вночі меморандума з точки зренія сільської аналатіки.
Дід продовжує обстоювати версію, шо в ходє челночной діпломатіі Суркова-Ложкіна були достігнуті пакетні договорьонності, які позвольяють временно зафіксірувати статус-кво і дать сторонам передишку. Хуйлу ота передишка нужна, бо він надіється, шо все разсосьотся, про його фокуси забудуть і може даже позовуть на самміт великої 20. А потом і вовсє пробачать Крим. А сам він за ето врем'я буде надьожно контролірувать Україну, не давая нам решітєльно й твьордо продвигаться в напрямку цивілізованого світу. Но надєжди тщетні, щитає дід. В Хуйла шансов на спасєніє нєт.
Для України ж передишка нужна, шоб зібраться з силами, зміцнити Армію, а також уникнути напрасних жертв. Во всяком случає в цьому полягає, як здається діду, політіка Пороха і він її послєдоватєльно гне. Свідомо йдучи на потєрю популярності в тої часті общества, яка требує продолженія войни і щитає любі переговори з Хуйлом проявлєнієм слабості. Так і є - каже дід. В України січас дійствітєльно не достаточно сил, шоб опрокинуть оборону протівніка і вийти танковими кліньями на Ростов, Москву і Петербург, захватить їх з марша і продолжать наступлєніє аж до Владівостока з тим, щоб помить українські танки у водах Тихого океану. Тому приходиться договарюваться.
Діда многі небайдужі громадяни питають, шо таке пакетні договорьонності. Отвічаю. От представте собі, шо ви зійшлися з протівніком в ближнєм бою, довго з ним билися навкулачки і врешті-решт остановилися в клінчі. То єсть, в правій руці у вас по пістолєту, протівнік направив вам постолєта в глаз, а ви йому у вухо. А лівими руками ви крепко держите одне одного за яйця. І обидва тяжко дихаєте, бо сил вистача лише на те, шоб обкладувать друг друга матюками. Шо дєлать? В такому случаї нема іншого виходу, як вирабатувать пакетне солнашеніє. На щот "раз" кожен ставить пісталєт на предохранітєль, на щот "два" відводить його від голови протівника, на щот "три" меееедлєнно розжимаються пальці лівой руки, на щот "чотири" каждий з вас робить по шагу назад. Главне условіє пакетного соглашенія - делать все синхронно і не наябуючи друг друга, бо в протівном случаї гремить вистрел і неізвесно хто встигне перший.
Дід напомнить, шо свою часть пакетного соглашенія Порох виполнив коли жостко, брутально і прямо скажем - некрасіво - нагнув ВРУ, примусивши парламентаріїв прийнять закони про особий статус Домбабве і Лугандона, а также про амністію сіпаратістам. Таким образом, Порох сознатєльно пішов на втрату популярності, викликав нешуточне роздратування небайдужих громадян, но зато наочно продємонстрірував Хуйлу, шо він договороспособний глава государства і іменно він керує політичним процесом в Украіні. Продавивши непопулярні закони Порох був вправе ожидать виполнєніє своєї часті пакетного соглашенія вже Хуйлом.
( Read more... )